Нещодавно Центр економічного відновлення приєднався до розробки Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Уже відбулися зустрічі шести експертних груп, які обговорили проблематику, гіпотези та напрацювання у цій сфері.
Активна робота над документом триває й досі. Стратегія розробляється на виконання указу Президента « Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні ».
У суспільній свідомості безбар’єрність асоціюється з подоланням фізичних перешкод. Звичайно, потреби людей з інвалідністю – один із важливих фокусів, однак поняття «безбар’єрність» є набагато ширшим і ( ви здивуєтесь ) стосується без перебільшення кожного українця.
Наприклад, літні люди, які мають бар’єр у володінні цифровими навичками не мажуть взагалі отримати доступ до інформації та послуг онлайн, якщо немає альтернативи.
Або молоді люди, які не можуть влаштуватися на першу роботу за фахом, адже у більшості вакансій бар’єром є наявність досвіду. Або ж батьки маленьких дітей-не всі про це замислюються, але ця маломобільна група населення.
Тож для розробки Нацстратегії були обрані шість «вимірів» безбар’єрності – економічна, освітня, цифрова, соціально-суспільна, громадська та фізична. Таким чином, документ має охопити максимальну кількість людей, які подекуди відчувають «виключеність» із суспільного життя.
Чому суспільна норма безбар’єрності «лікує» економіку?
Ось, наприклад, цифрова безбар’єрність. Що більше людей мають доступ до цифрової економіки, то більш масштабний ринок електронної комерції, віддалених послуг та ІТ-рішень створюється.
Відповідно стає і більше віддалених робочих місць. Згідно з Аудитом цифрової економіки, Який ЦЕВ несподівано провів на замовлення та у тісній співпраці з командою Міністерства цифрової трансформації України цифровизація істотно збільшить продуктивність праці в Україні та дозволить досягти мінімум 4% додаткового зростання ВВП.
Від безробітного до кваліфікованого ІТ-тішника
Зазвичай держави, які розвивають цифрову економіку, демонструють вищі показники економічного зростання. А тому так важливо долати бар’єри в цій сфері.
За цей час Україна має один з найнижчих рівнів покриття швидкісним мобільним інтернетом- лише 66% проти середнього по ЄС 84%.
Загальна оцінка цифрової грамотності населення свідчить, що 53% українців знаходяться нижче позначки «базовий рівень». Майже 35% домогосподарств в нашій державі взагалі не комп’ютеризовані.
Тож серед пріоритетів напряму «Цифрова безбар’єрність» майбутньої Стратегії мають бути забезпечення повноцінного доступу до інтернету, а також до знань та компетенцій у сфері цифрової грамотності до всіх українців, доступність електронних послуг, наявність системи контролю і моніторингу якості послуг та ін.
Скажімо, в Одесі частину низькопідлогових трамваїв, т.б. таких, якими можуть користуватися люди з інвалідністю, збирають у майстернях місцевого комунального підприємства.
Йдеться про переобладнання старих вагонів за сучасними стандартами. Це дешевше ніж закуповувати такі самі трамваї за кордоном.
А ще це створює нові робрчі місця всередині держави і запускає певний «мультиплікатор» в економіці-адже деталі для вагонів також українського виробництва. Подібна практика може масштабуватися всюди.
Також прикладом впливу на економіку принципів безбар’єрності є доступність публічної інфраструктури для молодих батьків.
Наприклад, пеленальних столиків та дитячих кімнат. Це дозволяє молодим батькам не «випадати» з кар’єри,що означає вищий рівень доходу в довгостроковій перспективі.
Звичайно, безб’єрне суспільство – це і питання державних стимулів. У багатьох країнах ЄС підприємства можуть одержувати державну допомогу на створення робочих місць для осіб з інвалідністю.
Наприклад, в Швеції роботодавцю, де працює людина з інвалідністю, надається фінансова компенсація за адаптоване під особливі потреби робоче місце та графік роботи.
Питання безбар’єрності, очевидно, стосується євроінтеграційного процесу. Україна не зможе стати частиною ЄС, не повністю дотримуючись його принципів.
Наразі експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО « безбар’єрність », надає аналітичну та технічну підтримку міжвідомчій робочій групі при Кабінеті міністрів для розробки Нацстратегії безбар’єрності. Ця робота здійснюється за сприянням програми ПРООН «Права людини для україни».
Процес розробки документу є повністю відкритим. До нього вже долучилися понад 150 експертів з різних куточків нашої країни.
