В Конституції України, зазначається, що людина, її життя здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека вважаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Однак, в реальному житті людина ( особливо з певними вадами) стикається з масою різних бар’єрів, які створюють для неї массу проблем.

Ці бар’єри наявні у всіх сферах життя, від доступності до громаських і житлових будівель до працевлаштування і культурного життя.

Проблема полягає у відсутності інформації, сайтів та застосунків для всіх громадян, суспільне несприйняття, бар’єри у доступі до освіти, роботи, отримання публічних послуг і інще.

Бар’єри- це сукупність соціальних, моральних, фізичних і ін. перешкод, які погіршують життя і роботу людини, перешкоджають залученню всіх людей з певним станом здоров’я у всі сфери суспільного життя.
Поняття ” безбар’єрність” є комплексом універсальних положень спрямованих на забезпечення конституційних прав громадян, відсутністю будь-якої дискримінації на пересування, користуваання спеціальними пристроями транспортування і ін. і включає в себе наступні види: фізична, суспільно-громадська, інформаційна, цифрова, освітня, економічна.
Поняття безбар’єрність співвідноситься з поняттям доступність і є ключовим фактором на шляху до подолання беспораднсті і соціальної незахищеності людей з інвалідністю. Її роль полягає у створенні всіляких умов для підвищення шансів у пошуку роботи, здобуттю якісної освіти, користуванням громадськими послугами, участю в соціальних, культурних і оздоровчих заходах, можливістю бути активним членом суспільства. Фактично, доступність середовища є обов’язковою складовою реабілітаційного процесу, шляху до повноцінного життя людини.

Мета безбар’єрності – спрощення доступу до державних і соціальних послуг для всіх соціальних груп, включаючи людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості.
Фізична безбар’єрність – доступність усіх об’єктів фізичного оточення для всіх соціальних груп, не залежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання і ін.

Головний принцип – це мова, яка дозволяє висловлювати свої думки без стереотипів і упереджень. Вона не дискримінує. А головний принцип- це поважати гідність іншої людини. Це і є безбар’єрна мова.

Саме для реалізації всього вище описаного і був запущений проект “інформація безбар’єрів “, що має на меті забезпечити доступ до суспільно-значущої інформації для всіх суспільних груп.

Зазначається, що проект створений для людей з порушенням зору та слуху, когнітивними порушеннями, з посттравматичним стресовим розладом людей старшого віку, дітей, людей, що отримали мінімальну освіту, іноземців.